комплексон
КОМПЛЕКСО́Н, у, ч., хім.
Група молекул або окрема молекула, що має негативний заряд або містить кисень у своєму складі й здатна реагувати з позитивно зарядженими іонами металів, утворюючи стійкі комплекси.
У сучасній хімії оперують поняттями кількох поколінь комплексонів, які активно використовують у комплексометрії (з наук. літ.);
У медичній практиці комплексони частіше використовують як засоби, що прискорюють виведення з організму багатьох токсичних важких і рідкоземельних металів, радіонуклідів, а також серцевих глікозидів у випадках їх передозування (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me