комплексоутворювальний

КОМПЛЕКСОУТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е, спец.

Пов'язаний із комлексоутворенням, здатний утворювати комплекси.

Показано ефективність використання різних вуглецевих сорбентів і комплексоутворювальних смол, що містять обмін аніонів, для роздільного вилучення металів платинової групи (з наук. літ.);

Чимало мінералів зазнають деструкції в разі їхньої взаємодії з комплексоутворювальними речовинами мікробного походження (з наук.-попул. літ.);

Як антидоти використовують натрію тіосульфат, комплексоутворювальні сполуки (комплексони, або азотовмісні полікарбоксильні кислоти та їхні солі) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me