1. Словник української мови у 20 томах

комплікація

КОМПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Ускладнення, заплутаність.

– Ясна панночка перебули хоробу без комплікації, і довше лежати нема рації (Б. Лепкий);

Негайне здійснення його [універсалу] основ вносить нові величезні комплікації в державне життя, грозить витворенням національної ворожнечі (В. Винниченко);

– Панове, не хвилюйтеся, все буде, сподіваюся, гаразд, хоча, не стану приховувати, виникають деякі комплікації, але це вже стосується роботи нашого управління (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплікація — Компліка́ція: — заплутаність [VI] — ускладнення [30;33;XVIII] Ми вже згадали, що там не було ані сліду історії Глостера й його синів; знайшовши сю історію в зав'язку в моднім тоді романі... Словник з творів Івана Франка
  2. комплікація — компліка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. комплікація — Ускладнення, плутанина, складність, заплутаність, кн. складнощі. Словник синонімів Караванського
  4. комплікація — -ї, ж. 1》 книжн. Ускладнення, заплутаність. 2》 мед. Ускладнення перебігу захворювання внаслідок розвитку нового ураження або внаслідок неефективності лікування. || Нове захворювання, що приєдналося до вже існуючого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комплікація — компліка́ція ускладнення (ст): 3 вашими книжками не має бути жадної комплікації (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. комплікація — КОМПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Ускладнення, заплутаність. — Панове, не хвилюйтеся, все буде, сподіваюся, гаразд, хоча, не стану приховувати, виникають деякі комплікації, але це вже стосується роботи нашого управління (Загреб., Диво, 1968, 609). Словник української мови в 11 томах