компліментарний

КОМПЛІМЕНТА́РНИЙ, а, е.

Який є компліментом, містить компліменти; приємний, люб'язний.

Розпаливши мій неспокій, Вже хтось шепоче синьоокій. Хай щось бездарне – їй же смішно! Компліментарне – їй утішно! (І. Муратов);

Помітивши “кочегарів”, дівчина .. привітно помахала в наш бік рукою, а наблизившись до вмить зашарілого сябра, одним духом випалила йому в вічі цілу тираду чогось явно компліментарного (О. Гончар);

Він, вискакуючи на сходи, вживав щодо вдови далеко не компліментарні слова (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компліментарний — комплімента́рний прикметник від: компліме́нт Орфографічний словник української мови
  2. компліментарний — -а, -е. Хвалебний; що стосується тільки позитивних аспектів, властивостей кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови