компліментарний
КОМПЛІМЕНТА́РНИЙ, а, е.
Який є компліментом, містить компліменти; приємний, люб'язний.
Розпаливши мій неспокій, Вже хтось шепоче синьоокій. Хай щось бездарне – їй же смішно! Компліментарне – їй утішно! (І. Муратов);
Помітивши “кочегарів”, дівчина .. привітно помахала в наш бік рукою, а наблизившись до вмить зашарілого сябра, одним духом випалила йому в вічі цілу тираду чогось явно компліментарного (О. Гончар);
Він, вискакуючи на сходи, вживав щодо вдови далеко не компліментарні слова (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компліментарний — комплімента́рний прикметник від: компліме́нт Орфографічний словник української мови
- компліментарний — -а, -е. Хвалебний; що стосується тільки позитивних аспектів, властивостей кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови