компонуватися

КОМПОНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., книжн.

Пас. до компонува́ти.

Інтер'єр храму компонується за живописним принципом: у його внутрішній простір включаються лоджії над притворами або відкриті отвори внутрішніх галерей (з наук. літ.);

У зв'язаному тексті речення компонуються так, що кожне наступне виходить з тієї інформації, яка в попередньому була ядром висловлення (з навч. літ.);

Коли б іще під сю заверюху [завірюху] сам Тетеря не переліз через Дніпро; бо в них з ляхами щось таке вже компонується (П. Куліш).