1. Словник української мови у 20 томах

компостер

КОМПО́СТЕР, а, ч.

Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, талонах на проїзд у міському транспорті, банківських чеках і т. ін.

Клацав компостер, гомоніли люди. – А це чий парубок? – запитав кондуктор (Є. Кравченко);

Раніше я завжди плутав компост з компотом і компостером, але це зовсім різні речі (І. Багмут);

Дата на компостері свідчила про те, що власник квитка вилетів до Аргентини ще за добрих два тижні до початку великих дощів (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компостер — компо́стер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компостер — -а, ч. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компостер — компо́стер (франц. composteur) прилад для вибивання умовних дірчастих написів на квитках та інших документах з метою контролю. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. компостер — КОМПО́СТЕР, а, ч. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін. Клацав компостер, гомоніли люди.— А це чий парубок? — запитав кондуктор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 52). Словник української мови в 11 томах