1. Словник української мови у 20 томах

компотниця

КОМПО́ТНИЦЯ, і, ж.

Посуд, у якому тримають або подають компот, кисіль і т. ін.

Зі столу швидко все прибрали – залишилася тільки одна компотниця (із журн.);

Компотниця з чорного дуба дивувала око гостя своєю формою й кольором (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компотниця — компо́тниця іменник жіночого роду посуд Орфографічний словник української мови
  2. компотниця — -і, ж. Посуд, у якому тримають або подають зварений компот, кисіль і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компотниця — КОМПО́ТНИЦЯ, і, ж. Посуд, у якому тримають або подають зварений компот, кисіль і т. ін. Кисіль.. трохи охолодивши, розливають.. у склянки, компотниці (Технол. пригот. їжі, 1957, 205). Словник української мови в 11 томах