компромісність

КОМПРОМІ́СНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. компромі́сний.

Науковий аналіз ранніх релігійних вірувань протоукраїнців показує зокрема їх буденну поміркованість – ці вірування були органічно вплетені у канву господарського, побутового, суспільного життя, що сприяло розвитку розсудливості, поміркованості, розважливості, компромісності, прагматизму (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me