компромісність
КОМПРОМІ́СНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. компромі́сний.
Науковий аналіз ранніх релігійних вірувань протоукраїнців показує зокрема їх буденну поміркованість – ці вірування були органічно вплетені у канву господарського, побутового, суспільного життя, що сприяло розвитку розсудливості, поміркованості, розважливості, компромісності, прагматизму (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me