1. Словник української мови у 20 томах

компілювати

КОМПІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без прям. дод.

Робити компіляцію (у 1, 3 знач.), займатися компіляцією.

Ти спілкуєшся з комп'ютером на рівні елементарних операцій, тобі не треба складати програми, потім компілювати їх, переводити в машинний код... (О. Авраменко, В. Авраменко);

Знання, змодельовані в середовищі гіпертексту, є гнучкими інтерактивними моделями, що характеризуються значним ступенем аналітизму, тобто можливістю компілювати різні тексти з різних фрагментів (з навч. літ.);

Бундестаг схвалив закон, що зобов'язує сайти, які передруковують і компілюють новинні замітки, платити авторам новин (із журн.);

Компілювати статтю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компілювати — компілюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. компілювати — див. КОМПОНУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. компілювати — -юю, -юєш, недок., перех. Робити компіляцію (у 1, 4 знач.). Компілювати статтю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компілювати — Складати, скласти, поскладати, списувати, списати, посписувати, відписувати, відписати, повідписувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. компілювати — Юю, -юєш, недок. 1. комп. Переводити за допомогою спеціальної програми (компілятор) вихідний текст своєї програми в необхідний код. 2. Збирати що-небудь. Компілювати гардероб. Словник сучасного українського сленгу
  6. компілювати — Компілюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. компілювати — КОМПІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Робити компіляцію (у 1 знач.). Компілювати статтю. Словник української мови в 11 томах