комунікатор

КОМУНІКА́ТОР, а, ч.

1. Той, хто здійснює комунікацію (у 2 знач.).

За умов діалогу, коли послідовно змінюються ролі учасників комунікації (комунікатор перетворюється на реципієнта й навпаки), зворотний зв'язок допомагає збагаченню й розвиткові інформації (з наук.-попул. літ.);

У міжособистісній та міжгруповій комунікації неважко визначити, хто є комунікатором (з навч. літ.);

Американські вчені розробили загальну комунікативну модель ефективної рекламної кампанії, у якій беруть участь: рекламодавець (комунікатор), рекламна агенція, засоби масової інформації (носій звернення) та цільова аудиторія (реципієнт) (із журн.).

2. Пристрій, що поєднує функції кишенькового персонального комп'ютера та мобільного телефону.

Вимкнувши комунікатор, я відкинувся на спинку пілотського крісла і став розминати затерплі м'язи шиї (О. Авраменко, В. Авраменко);

Встановлення додаткових програм дозволяє значно поліпшити функціональність комунікаторів порівняно зі звичайними мобільними телефонами (з наук.-попул. літ.);

Комунікатори відрізняються від звичайних мобільних телефонів наявністю досить розвиненої операційної системи (з навч. літ.).