комунітаризм

КОМУНІТАРИ́ЗМ, у, ч.

Напрям соціальної філософії й політичної ідеології, що пропагує об'єднання індивідів через спільні цінності, які сприяють розвитку суспільних відносин.

Комунітаризм виникає як реакція на процес універсалізації ліберальних цінностей і починається з критики ліберальної концепції індивідуалізму (з наук. літ.);

Прихильники комунітаризму критикують індивідуалістичну ліберальну антропологію, яка не враховує того, що соціальна спільнота є умовою й запорукою реалізації соціальної свободи (з наук.-попул. літ.);

Особлива увага до комунітаризму наприкінці ХХ сторіччя зумовлена розчаруванням у сучасному лібералізмі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунітаризм — -у, ч. Погляд на проблеми добробуту, що підкреслює загальні інтереси і цінності, які є продуктом громадських зв'язків. Є протилежним щодо суто індивідуалістських концепцій добробуту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комунітаризм — КОМУНІТАРИЗМ (від англ. community — спільнота, громада, община; ознаками "ком'юніті" звичайно вважають спільне існування, кооперацію і взаємодію, спільні інтереси) — напрям соціальної філософії і політичної ідеології. Виникнення і поширення... Філософський енциклопедичний словник