комутування

КОМУТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. комутува́ти.

Спеціальний кабель застосовують для комутування з'єднань на головних станціях кабельного телебачення, широко використовують його для передання відповідного сигналу (з наук.-техн. літ.);

Пакетний кулачковий перемикач зазвичай призначений для ручного комутування електротехнічного обладнання (з навч. літ.);

Інтелектуальний контролер здійснює комутування каналів передачі та керує потоками даних (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комутування — -я, с. Дія за знач. комутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови