комісувати

КОМІСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого.

1. Внаслідок огляду спеціальною медичною комісією вирішувати питання про чию-небудь працездатність, придатність для виконання певних фахових обов'язків або можливість несення військової служби.

Наступного дня нас комісували у сусідньому чепурному будиночку (Є. Доломан);

Нараз, пригадавши, що не так давно він випадково комісував у районній лікарні начальника станції, Олександр Іванович мерщій кинувся до нього (Б. Антоненко-Давидович).

2. розм. Звільняти кого-небудь від військової служби, виконання певної роботи на підставі висновків медичної комісії про стан його здоров'я.

– У тім-то й річ, Хомо, що я зовсім не воював, – зітхнув Дмитро Волосюк .. – Не воював, бо комісували лікарі (Є. Гуцало);

Комісували лише мене одного .. І хоча я врятувався від війська, але не врятувався Львів од війни (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комісувати — комісува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. комісувати — -ую, -уєш, розм. 1》 На підставі огляду спеціальною комісією дати висновок про дієздатність, придатність до військової служби і т. ін. 2》 Рішенням спеціальної комісії звільнити за станом здоров'я від військової служби, визнати недієздатним і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови