конвектор

КОНВЕ́КТОР, а, ч.

Обігрівальний пристрій (прилад), що створює потік тепла, поширює, нагнітає тепло.

Для опалювання приміщення найкраще використовувати довершені типи конвекторів, обладнані нагнітальним вентилятором із регулюванням обертів і термостатом (з наук.-попул. літ.);

Електричний конвектор є одним із різновидів теплового обладнання, що застосовують для опалення (обігріву) приміщень (з навч. літ.);

Настінний конвектор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвектор — конве́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвектор — -а, ч. Опалювальний прилад систем центрального опалення, в якому більша частина тепла передається від теплоносія в опалюване приміщення конвекцією. Великий тлумачний словник сучасної мови