конвеєр

КОНВЕ́ЄР, а, ч.

1. Пристрій для безперервного пересування деталей виробів від одного робітника до іншого, для транспортування вантажів і т. ін.

На конвеєрі до його робочого місця подавалися нескінченним потоком невеликі гостроверхі балони (Н. Рибак);

Стоячи за конвеєром, я квацяв щіткою підошви взуття (В. Стус);

Нескінченні конвеєри забезпечують їх [людей] усім необхідним (О. Бердник);

Йому [продавцеві] головне виконати рознарядку, скинути з конвеєра (Л. Костенко).

2. інформ. Апаратна структура в обчислювальних пристроях ЕОМ, признач. для прискорення виконання машинних команд шляхом суміщення певних стадій їх виконання в часі.

Для повного завантаження та максимальної ефективності необхідно, щоби на кожному циклі роботи конвеєр був завантажений командами, які можуть виконуватись незалежно одна від одної (з наук.-попул. літ.).

3. у знач. присл. конве́єром. Від одного до одного, один за одним.

Цегляну стіну мурував Карпо Чумак, а доярки з Яриною подавали йому конвеєром цеглу (В. Кучер);

У цеху все йде конвеєром, тому треба пильнувати за тим, щоб відповідні форми вчасно подавали для автоматичного наповнення (із журн.).

△ (1) Зеле́ний конве́єр, с. г. – планове використання зелених соковитих кормів для годівлі худоби протягом усього пасовищного періоду.

У зелений конвеєр треба вводити такі культури, які дають найбільше поживної зеленої маси й особливо білка (з наук.-попул. літ.).