конвульсійність

КОНВУЛЬСІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. конвульсі́йний.

Конвульсійність сміху у хворого була спричинена неадекватним сприйняттям почутого (з наук. літ.);

Конвульсійність рухів юнака насторожувала, відчувалась якась неприродність його стану (із журн.);

Нервова конвульсійність, збудженість, безсилля, вибух віддчаю й безмірний біль знаходять свій вияв у відповідній синтаксичній структурі творів Т. Осьмачки (з наук. літ.).