конгеніальний

КОНГЕНІА́ЛЬНИЙ², а, е, книжн.

Надзвичайно розвинений, талановитий.

“Пан Тадеуш”, не раз перекладений на російську мову.., чекає ще, на моє переконання, конгеніального перекладача (М. Рильський);

Виконані І. Франком переклади шедеврів світової літератури визнані конгеніальними (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конгеніальний — конгеніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конгеніальний — -а, -е. Споріднений, близький духом, розумом, талантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конгеніальний — конгеніа́льний (від кон... і лат. genius – дух) споріднений, близький духом, розумом, талантом. Словник іншомовних слів Мельничука