конгрегаційний

КОНГРЕГАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до конгрега́ція.

Конгрегаційне жіноче відгалуження бенедиктинок, а також бенедиктинці східного обряду, організовані за сприяння митрополита Андрея Шептицького, повністю визнають основний статут ордену (з газ.);

Конгрегаційна ухвала є обов'язковою для виконання в чернечих і парафіяльних громадах (із журн.);

Конгрегаційна церква була призначена для вузького кола освічених людей (з навч. літ.);

// Зала, призначена для конгрегації (у 4 знач.).

У конгрегаційній залі відбувається урочисте посвячення в студенти (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me