конденсація

КОНДЕНСА́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Перехід пари, газу в рідинний або кристалічний стан.

Для конденсації необхідно, щоб повітря перебувало в стані насичення або навіть перенасичення, що досягається відповідним пониженням температури повітря (з наук. літ.);

В атмосфері конденсація відбувається за наявності ядер конденсації при зниженні температури (з навч. літ.).

2. спец. Згущення, ущільнення, нагромадження чого-небудь.

Краплі і кристали хмар та опадів, виникаючи на іонах як на ядрах конденсації, можуть бути носіями електричних зарядів – блискавок різної сили (з наук.-попул. літ.);

Вологий режим зовнішніх огороджень пов'язаний із теплотехнічним, яким визначається й процес конденсації вологи з повітря приміщення (з наук.-техн. літ.);

Існують чотири методи конденсації фарфору в стоматології: рифлений інструмент, електрохімічна вібрація, конденсація пензликом, метод гравітації (без конденсації) (з навч. літ.);

Моя машина набула ближчого до дійсності вигляду. З конденсації сонячного тепла перейшла до електрики, бо ж наш край незабаром матиме джерела електричної енергії надзвичайної потужності (Д. Бузько).

3. перен. Про стислість вислову, лаконічність викладу і т. ін.

Афористика у творах Великого Кобзаря є не лише засобом конденсації думки, а й засобом розкриття особливостей поетичної мови взагалі (з наук. літ.);

Безсполучниковий виклад характеризується виразнішим інтонаційним малюнком, ніж сполучниковий, дозволяє досягти місткої емоційної конденсації та експресії (з наук. літ.).