1. Словник української мови у 20 томах

конденсувати

КОНДЕНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Накопичувати, нагромаджувати (електричні заряди, силові потоки і т. ін.).

У батареях, що перезаряджаються, перебіг хімічних реакцій може бути зворотним основному напряму – тоді батарея буде конденсувати електрику (з навч. літ.).

2. перен. Згущувати, скупчувати, ущільнювати.

З Києва він повернувся, конденсуючи в своєму настрої темні враження від рішучих лікарських діагнозів, від жахливої загибелі Надії Загірної (Л. Смілянський);

Трапляються такі години й місця, коли світлоносний час, конденсуючи досвід і уяву, пронизує непродихним щастям, мов обхукує, замовляє від злих зашпорів нетлінну душу (Є. Пашковський);

// Зосереджувати.

Чимало відносних прикметників конденсує в собі значення цілих описових зворотів (з наук. літ.);

Найбільшу силу таланту Б. Лепкий засвідчив у малих прозових творах (новела, оповідання, поезія в прозі), які найповніше конденсують у собі глибоке знання автором народного життя, вміння письменника по-своєму його художньо осмислити (з наук.-попул. літ.);

Це був час мітингів, декларацій, лозунгів, листівок, час крилатого слова, що максимально конденсувало в собі потреби дня (з публіц. літ.);

// Досягати стислості, максимальної змістовності.

– Іди! – сказав Зеленко, ніби конденсуючи в цьому слові вирок і висновок всієї групи солдатів (Гео Шкурупій);

Мовлення завжди індивідуальне, а культурний простір для осмислення події формується соціумом через використання традиційних форм, які конденсують досвід попередніх поколінь і доносять цінності (з наук. літ.);

Заголовки мають інколи інформаційний характер і містять здебільшого вказівку на жанр твору або ж є авторськими образними визначеннями, що конденсують провідну ідею проповіді (з рел.-церк. літ.);

Конденсувати виклад.

3. спец. Перетворювати пару, газ у рідинний або кристалічний стан.

Атоми титану випаровують і спрямовують на реакцію з газоподібним вуглеводнем. Потім одержану речовину конденсують (з наук.-попул. літ.);

Екологічною умовою перебігу обмінних процесів у ґрунті є те, що верхні шари його поглинають і утримують атмосферні опади, конденсують пароподібну вологу (з наук. літ.);

Співробітники місцевого університету машинобудування та технологій розробили спеціальну установку, здатну збирати вологу з повітря й конденсувати її в питну воду (із журн.);

* Образно. Я мріяла: винайти б таку машину, що конденсувала б спеку, розтоплювала б цей гидкий пісок і обертала його на скляний брук (Д. Бузько);

Кольори, звуки. Їх можна конденсувати. Як каву (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конденсувати — конденсува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конденсувати — Згущати, згущувати, ущільнювати; (електрику) накопичувати, нагромаджувати, збирати; (виклад) стискати; (гази на рідину) перетворювати. Словник синонімів Караванського
  3. конденсувати — Конденсировать — condense — verdichten, kondensieren — згущувати, ущільнювати або скраплювати, зріджувати. Гірничий енциклопедичний словник
  4. конденсувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 спец. Збирати, нагромаджувати, скупчувати (електроенергію тощо). Конденсувати електричні заряди. 2》 перен. Стискати (думку, виклад і т. ін.). 3》 спец. Перетворювати пару або газ на рідину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конденсувати — Згущувати, згущити, позгущувати, скупчувати, скупчити, поскупчувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. конденсувати — конденсува́ти (від лат. соndenso – ущільнюю, згущую) згущувати, ущільнювати. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конденсувати — Конденсува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. конденсувати — КОНДЕНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. спец. Збирати, нагромаджувати, скупчувати (електроенергію тощо). Конденсувати електричні заряди. *Образно. Словник української мови в 11 томах