кондитер
КОНДИ́ТЕР, а, ч.
Майстер, що виготовляє кондитерські вироби (цукерки, тістечка, торти і т. ін.).
Їхали на возах дворовi слуги гетьманшi: кондитер, пивничий i кравець василькiвський (І. Нечуй-Левицький);
Хтось хрипким голосом розповiдав про те, як працював колись кондитером у Москвi (П. Загребельний);
На щастя, кондитер, як родинну пам'ятку, зберіг і милиці (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Ліцеїсти – майбутні кухарі, кондитери, пекарі, продавці продовольчих і непродовольчих товарів, бармени, офіціанти (із журн.);
Професія кондитера – надзвичайно затребувана на Закарпатті, адже маємо багатовікові кулінарні традиції (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондитер — конди́тер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кондитер — -а, ч. Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондитер — Цукерник, солодій Словник чужослів Павло Штепа
- кондитер — КОНДИ́ТЕР, ЦУКЕ́РНИК. Торт "Київський" тепер відомий далеко за межами Києва. За рецептом його виготовлення на фабрику приїздять кондитери з різних міст країни (з газети); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
- кондитер — КОНДИ́ТЕР, а, ч. Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник. Одного разу, наважившись, Галя сказала вдома: — Мені дуже подобається виготовляти тістечка, торти. Хочу бути кондитером! (Веч. Київ, 16.XII 1957, 3); Школа кухарів і кондитерів. Словник української мови в 11 томах