кондитер

КОНДИ́ТЕР, а, ч.

Майстер, що виготовляє кондитерські вироби (цукерки, тістечка, торти і т. ін.).

Їхали на возах дворовi слуги гетьманшi: кондитер, пивничий i кравець василькiвський (І. Нечуй-Левицький);

Хтось хрипким голосом розповiдав про те, як працював колись кондитером у Москвi (П. Загребельний);

На щастя, кондитер, як родинну пам'ятку, зберіг і милиці (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Ліцеїсти – майбутні кухарі, кондитери, пекарі, продавці продовольчих і непродовольчих товарів, бармени, офіціанти (із журн.);

Професія кондитера – надзвичайно затребувана на Закарпатті, адже маємо багатовікові кулінарні традиції (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондитер — конди́тер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кондитер — -а, ч. Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондитер — Цукерник, солодій Словник чужослів Павло Штепа
  4. кондитер — КОНДИ́ТЕР, ЦУКЕ́РНИК. Торт "Київський" тепер відомий далеко за межами Києва. За рецептом його виготовлення на фабрику приїздять кондитери з різних міст країни (з газети); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
  5. кондитер — КОНДИ́ТЕР, а, ч. Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник. Одного разу, наважившись, Галя сказала вдома: — Мені дуже подобається виготовляти тістечка, торти. Хочу бути кондитером! (Веч. Київ, 16.XII 1957, 3); Школа кухарів і кондитерів. Словник української мови в 11 томах