кондиціонал

КОНДИЦІОНА́Л, у, ч.

1. Прибічник, послідовник кондиціоналізму.

Кондиціонал заперечує поняття причини, зводить її до комплексу умов, створюваних спостерігачем (з наук.-попул. літ.).

2. лінгв. Умовний спосіб.

Форми кондиціоналу беруть активну участь у вираженні синтаксичної модальності речення (з наук. літ.);

Кондиціонал зустрічається в окремих індоєвропейських мовах, що успадкували його з індоєвропейської прамови (з навч. літ.).