1. Словник української мови у 20 томах

конокрадство

КОНОКРА́ДСТВО, а, с.

Крадіжка коней.

Конокрадством .. він ніколи не бавився (І. Франко);

Коли щастило чоловікові, ставав ліверантом, а розтікалися гроші, – знову брався за конокрадство (М. Стельмах);

– А де візьмемо коней? Поцупимо в тутешніх циганів? – Та ні, обійдемося без конокрадства (О. Авраменко);

Покарання в Київській Русі застосовували за розбій, окремі види крадіжок, підпал і конокрадство (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конокрадство — конокра́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. конокрадство — -а, с. Крадіжка коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конокрадство — Конокра́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конокрадство — КОНОКРА́ДСТВО, а, с. Крадіжка коней. Конокрадством.. він ніколи не бавився (Фр., II, 1950, 239); Коли щастило чоловікові, ставав ліверантом, а розтікалися гроші,— знову брався за конокрадство (Стельмах, І, 1962, 498). Словник української мови в 11 томах