конопельки
КОНОПЕ́ЛЬКИ, льок, мн.
Зменш.-пестл. до коно́плі.
Занадився журавель, журавель До бабиних конопель, конопель. Сякий-такий журавель, Сякий-такий довгоногий, Сякий-такий дибле, Конопельки щипле! (з народної пісні);
Полю я конопельки, Дрібні, зелененькі (П. Чубинський);
Знайшов [Прокіп] конопельок, плете, нічого нікому (А. Тесленко);
– Вночі мені мусить хтось приснитися, – казала Олена. – Хто прийде конопельки жати, той і буде моїм судженим (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конопельки — конопе́льки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- конопельки — -льок, мн. Зменш.-пестл. до коноплі 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- конопельки — КОНОПЕ́ЛЬКИ, льок, мн. Зменш.-пестл. до коно́плі 1. Полю я конопельки. Дрібні, зелененькі (Чуб., V, 1874, 282); Роботящі руки Марії Павлівни вміють.. землю розпушити, щоб росли конопельки, високі та гарні (Колг. Укр., 11, 1957, 26). Словник української мови в 11 томах
- конопельки — Конопельки, -льок ж. мн. ум. отъ коно́плі. Словник української мови Грінченка