консигнаційний

КОНСИГНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, екон.

Стос. до консигнації.

Агент виготовлювача може зберігати й матеріально доробляти його товари на підставі консигнаційного договору, не стаючи їхнім власником (з наук.-попул. літ.);

Якщо покупець лише зберігає товар постачальника, така схема роботи має бути передбачена консигнаційною угодою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консигнаційний — консигнаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консигнаційний — -а, -е. Стос. до консигнації. Консигнаційна операція — те саме, що консигнація. Консигнаційна поставка товарів — поставка, за якої товари, що надійшли на склад компанії-вантажоодержувача, не включаються до складу його запасів... Великий тлумачний словник сучасної мови