консонансний
КОНСОНА́НСНИЙ, а, е.
Стос. до консонансу.
У музичному мистецтві термін “мінімалізм” стосується музики, для якої характерні або часті повтори, або стан спокою. При цьому відчувається консонансна гармонія, стійкий ритм (з наук.-попул. літ.);
Сьогодні, коли отримав повноправне життя білий сонет (згадаймо творчість Пабло Неруди, Дмитра Павличка), чи треба вважати ґанджем консонансне, асоціативне римування? (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консонансний — -а, -е. Прикм. до консонанс. Великий тлумачний словник сучасної мови