консонансний

КОНСОНА́НСНИЙ, а, е.

Стос. до консонансу.

У музичному мистецтві термін “мінімалізм” стосується музики, для якої характерні або часті повтори, або стан спокою. При цьому відчувається консонансна гармонія, стійкий ритм (з наук.-попул. літ.);

Сьогодні, коли отримав повноправне життя білий сонет (згадаймо творчість Пабло Неруди, Дмитра Павличка), чи треба вважати ґанджем консонансне, асоціативне римування? (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консонансний — -а, -е. Прикм. до консонанс. Великий тлумачний словник сучасної мови