1. Словник української мови у 20 томах

конспект

КОНСПЕ́КТ, у, ч.

Короткий писаний виклад змісту чого-небудь.

– Що ж се ви написали? – спитала я. – Конспект лекції на завтра (Леся Українка);

В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою .. Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підвищеною посидючістю, нахилом складати конспекти й підкреслювати в книжках рядки (В. Підмогильний);

Сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (О. Гончар);

Бубон підвів очі. Повз нього проходили студенти університету з конспектами під пахвами і привітно, по-студентськи посміхалися (О. Чорногуз);

Зсутулена над конспектом дівчина назвалася Раєю (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конспект — конспе́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конспект — [конспект] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. конспект — -у, ч. Стислий писаний виклад змісту чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конспект — Витяг, огляд, див. компендій, резюме Словник чужослів Павло Штепа
  5. конспект — конспе́кт (від лат. conspectus – огляд) короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конспект — Конспе́кт, -кту; -пе́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конспект — КОНСПЕ́КТ, у, ч. Короткий писаний виклад змісту чого-небудь. — Що ж се ви написали? — спитала я. — Конспект лекції на завтра (Л. Укр., III, 1952, 579); Сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (Гончар, Людина.., 1960, 4). Словник української мови в 11 томах