конспектувати

КОНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

Складати конспект чого-небудь.

Довго просиджувала [Ніна] за столом, конспектувала уроки (О. Копиленко);

Сучасна жінка, в скверику на лаві, похитує коляску на ресорах, щось конспектує з книжки, мимоволі півголосом повторює слова (Л. Костенко);

У невеликому затишному читальному залі панувала мертва тиша, за столами працювало лише троє читачів,.. двоє з них щось конспектували (Ю. Винничук);

Я .. нишпорив у підворіттях і під'їздах, назбирував візуальний матеріал, конспектував тексти .. поезії (Любко Дереш).