1. Словник української мови у 20 томах

конспіративно

КОНСПІРАТИ́ВНО.

Присл. до конспірати́вний.

Звичайно, що свої приготовани [приготування] до втечі ми робили дуже обережно, конспіративно (В. Винниченко);

Зв'язки налагоджувалися поволі, хлопці діяли дуже конспіративно (О. Іваненко);

Колись, ще коли радіо “Свобода” слухали конспіративно під ковдрою, серед всіляких одкровень демократії мене здивував один журналіст, що говорив про свободу звичаїв, як тоді казали, там, “за бугром” (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конспіративно — конспірати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. конспіративно — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. конспіративно — Присл. до конспіративний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конспіративно — КОНСПІРАТИ́ВНО. Присл. до конспірати́вний. Тася конспіративно розповідала нам про те, що Маруся має їхати за женихом кудись аж у Сибір (Вас., II, 1959, 312); Більшовики.. таємно переховувались, збирались конспіративно (Смолич, Мир.., 1958, 29). Словник української мови в 11 томах