константний
КОНСТА́НТНИЙ, а, е.
Який не змінюється; постійний, сталий.
У творах А. Крушельницького напрям розвитку духовності людини – стала, константна категорія (з наук. літ.);
Елементи народної казки стали одним із константних сегментів і перекладної, і оригінальної літератури Київської Русі (з навч. літ.);
Сутнісно національна ідея витворюється з національного буття, акумулюється в особливій формі суспільної – національній свідомості і є від доби творення нації її константною реальністю (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- константний — конста́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- константний — -а, -е, спец. Який не змінюється; постійний, сталий. Константні форми рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- константний — Сталий, тривалий, незмінний Словник чужослів Павло Штепа
- константний — конста́нтний [лат. constans (constantis) – незмінний, постійний] той, що не змінюється. Словник іншомовних слів Мельничука
- константний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- константний — КОНСТА́НТНИЙ, а, е, спец. Який не змінюється; постійний, сталий. Константні форми рослин. Словник української мови в 11 томах