конституційність
КОНСТИТУЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. конституці́йний¹.
Зрілою і теоретично підготовленою спробою створити державу на засадах станового демократизму й визнання принципу суверенітету народу була конституція Пилипа Орлика як зразок конституційності (з наук. літ.);
Спрощений порядок провадження застосовують під час перевірки конституційності законодавчих актів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конституційність — -ності, ж. Режим дотримання конституції як вищого закону суспільства та держави; відповідність нормам та принципам конституції. Великий тлумачний словник сучасної мови