конструкт

КОНСТРУ́КТ, у, ч.

Логічне або інтелектуальне утворення; поняття (у 2 знач.).

Термін “дискурс” належить до модних мовних конструктів у сфері наукової комунікації, хоча його змістовне наповнення потребує відповідної рефлексії (з наук. літ.);

Якщо існування демократії як суто теоретичного конструкту налічує не одну сотню років, то її практичне втілення за мірками історії відбулося не так уже й давно (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструкт — констру́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конструкт — -а, ч. Логічне або інтелектуальне утворення, яке можна розглядати як приблизний синонім поняття. Гіпотетичний конструкт — вираз, де сам процес безпосередньо не спостерігається або об'єктивно не вимірюється, але вважається, що він існує. Великий тлумачний словник сучасної мови