1. Словник української мови у 20 томах

консультативний

КОНСУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до консультації (у 2 знач.).

Ми з Ліною пройшли в консультативний відділ, де знаходився один лише літній аптекар, увесь до наших послуг (О. Авраменко);

У педагогіці існує проблема зацікавленості, яку треба вирішувати за допомогою індивідуальних або консультативних занять (з газ.).

2. Який має дорадчі права.

Міжнародну консультативну групу з ядерної безпеки було створено як авторитетний орган, що має здійснювати незалежну оцінку безпеки на всіх ядерних об'єктах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консультативний — консультати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консультативний — КОНСУЛЬТАТИВНИЙ – КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ Консультативний. Який має дорадчі права; дорадчий: консультативний комітет, консультативний статус, консультативна нарада. Консультаційний. Літературне слововживання
  3. консультативний — -а, -е. Який має дорадчі права. Консультативна комісія. Консультативний пакт — міжнародний договір, за яким сторони, що домовляються, зобов'язуються радитися з питань, що їх цікавлять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. консультативний — консультати́вний (франц. consultatif, від лат. consulto – раджусь) дорадчий, той, що має дорадчі права; ¤ к. пакт – міжнародний договір, за яким сторони, що домовляються, зобов’язуються радитися з питань, які їх цікавлять. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. консультативний — Консультати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. консультативний — КОНСУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е. Який має дорадчі права. Консультативна комісія. Словник української мови в 11 томах