консультація

КОНСУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Порада фахівця з якого-небудь питання.

Варто було б в наших газетах і літературних журналах систематичніше давати консультації людям, що “пробують перо” (М. Рильський);

На початку березня Черкашин зайшов до професора за черговою консультацією (В. Добровольський).

2. Надання порад з яких-небудь питань; консультування.

[Криницька:] Ну, бажаю. (Потиснула руку). Думаю, що тут моя консультація не буде потрібна (І. Микитенко);

– Я тобі сказав, де товар збути, а ти ще й губи дмеш. Гроші за консультацію положено [належить] (В. Кучер);

– Без консультації з нами ви не здійсните жодного значного заходу (О. Бердник);

Після консультації з нашим керівником я отримав дозвіл більш докладно дізнатися про історію цього документа (Д. Білий).

3. Установа, в якій фахівці допомагають порадами з яких-небудь питань.

– У всякому разі, треба звернутися до консультації вагітних або до нашого гінеколога, він завтра приймає з десятої (Б. Антоненко-Давидович);

Якщо ми хочемо, щоб у нашому місті ставало більше дітей, а його мешканцям жилося комфортніше, маємо розвивати необхідну соціальну інфраструктуру – від дитячих садків до шкіл, ліцеїв і колегіумів, від жіночих консультацій до некомерційних центрів дозвілля школярів і молоді (із журн.).

△ (1) Дитя́ча консульта́ція – лікувально-профілактична установа для дітей.

Як тільки породілля з немовлям виписується з пологового будинку, лікар і медична сестра найближчої дитячої консультації відвідують їх удома (з наук.-попул. літ.);

(2) Юриди́чна консульта́ція – відділення колегії адвокатів, завданням якого є надання допомоги населенню з правових питань.

Хоч Ольга Тарасівна, по суті, й заборонила йому втручатися в Юркову справу, він без її відома звернувся до юридичної консультації (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консультація — консульта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. консультація — КОНСУЛЬТАЦІЯ – КОНСУЛЬТУВАННЯ Консультація, -ї, ор. -єю. 1. Порада фахівця з якогось питання; установа, в якій допомагають порадами: дитяча консультація, юридична консультація. 2. Те саме, що консультування: консультація для абітурієнтів. Консультування. Літературне слововживання
  3. консультація — -ї, ж. 1》 Порада фахівця з якого-небудь питання. 2》 Надавання порад з яких-небудь питань; консультування. 3》 Установа, в якій фахівці допомагають порадами з яких-небудь питань. Юридична консультація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. консультація — консульта́ція (від лат. consultatio – звертання за порадою) 1. Порада компетентного фахівця. 2. Установа, що організує надання порад спеціалістами з певних питань (напр., юридична консультація). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. консультація — Консульта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. консультація — КОНСУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Порада фахівця з якого-небудь питання. Варто було б в наших газетах і літературних журналах систематичніше давати консультації людям, що «пробують перо» (Рильський, III, 1956, 415)... Словник української мови в 11 томах