консьєрж
КОНСЬЄ́РЖ, а, ч.
Сторож біля вхідних дверей перев. житлового будинку; швейцар, вахтер.
Бабці при вході в під'їзд навіть описали чоловіка, котрий почав учащати в квартиру до банкірші – так чомусь охрестили Людмилу консьєржі (А. Кокотюха);
Консьєрж запитав, до кого вона [Олеся], і коли почув, то вказав на сходинки – ліфт до мсьє д'Артуа не ходить (В. Кожелянко);
Красива пара сіла в авто під цікавим поглядом консьєржа, що виглядав зі свого віконечка (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консьєрж — консьє́рж іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- консьєрж — -а, ч. Двірник, швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консьєрж — див. швейцар, портьєр Словник чужослів Павло Штепа
- консьєрж — консьє́рж (франц. concierge) двірник, швейцар. Словник іншомовних слів Мельничука
- консьєрж — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. Словник синонімів української мови