1. Словник української мови у 20 томах

контагій

КОНТА́ГІЙ, ю, ч., мед.

Те саме, що зара́за 1; інфекція.

Джирламо Фракасторо (1478–1553) розробив учення про “живі контагії” як причину захворювання (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контагій — конта́гій іменник чоловічого роду інфекція мед. Орфографічний словник української мови
  2. контагій — -ю, ч., мед. Те саме, що зараза 1); інфекція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контагій — конта́гій (від лат. contagium – зараза) загальна назва збудників інфекційних хвороб. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. контагій — КОНТА́ГІЙ, ю, ч., мед. Те саме, що зара́за 1; інфекція. Словник української мови в 11 томах