контактний

КОНТА́КТНИЙ, а, е.

1. Стос. до контакту (у 1–3 знач.), пов'язаний із ним.

Куїр усадовив мене в глибоке крісло, прилаштував до рук та ніг контактні пластини (І. Росоховатський);

Сьогодні проведення турнірів із контактних бойових мистецтв – комплексний бізнес (з газ.);

// Признач. для контакту.

На колії стояли темні трамвайні вагони. Поблискувало скло, чорніли вгорі контактні дуги і проводи, по яких вже не проходив струм (Л. Первомайський);

Фонд “Відродження” щорічно публікує вичерпні звіти про надані за рік гранти з контактною інформацією про організації, що їх отримали (з газ.).

2. Який працює, впливає, діє внаслідок дотику, під час дотику.

Тримаючи руку на контактній кнопці, я вже без бінокля стежив за рухом машини (В. Владко);

Високі якості мають контактні електрозварювальні машини (з наук.-попул. літ.).

3. розм. Який легко вступає в контакт, без зусиль зав'язує дружні або ділові стосунки.

До цих аж надто контактних поетів .. липне ще якийсь підозрілий тип в .. плащі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контактний — конта́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контактний — [контактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. контактний — Контактный — contact — Kontakt… — пов'язаний з контактом, той що вступає у взаємодію; к. о п і р опір, який виникає в місці контакту проводів електричного кола внаслідок нещільного прилягання тощо... Гірничий енциклопедичний словник
  4. контактний — -а, -е, спец. 1》 Стос. до контакту (у 1 знач.), пов'язаний з ним. || Який діє на підставі контакту. || Признач. для контакту. Контактна мережа. 2》 Який впливає, діє внаслідок дотику, під час дотику. Препарати контактної дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контактний — конта́ктний, конта́ктовий пов’язаний з контактом; ¤ к. опір – опір, який виникає в місці контакту проводів електричного кола внаслідок нещільного прилягання тощо; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. контактний — КОНТА́КТНИЙ, а, е, спец. 1. Стос. до контакту (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Контактне зварювання.. є одним з найпродуктивніших методів з’єднання металів (Рад. Укр., 19. XI 1957, 2); // Який діє на підставі контакту. Словник української мови в 11 томах