контекстуалізація

КОНТЕКСТУАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.

Співвіднесення мовного вираження з конкретною ситуацією.

За способами контекстуалізації культури поділяють на дві групи: культури високого контексту та культури низького контексту (з наук. літ.);

Контекстуалізація використовується індивідом у його взаємодії з навколишнім світом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me