контекстуалізація
КОНТЕКСТУАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.
Співвіднесення мовного вираження з конкретною ситуацією.
За способами контекстуалізації культури поділяють на дві групи: культури високого контексту та культури низького контексту (з наук. літ.);
Контекстуалізація використовується індивідом у його взаємодії з навколишнім світом (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me