1. Словник української мови у 20 томах

контракт

КОНТРА́КТ, у, ч., юр.

1. Письмова угода, договір, за якими сторони, що їх уклали, мають взаємні зобов'язання.

– Заглянь в контракт свій зі мною, – Яка там умова? (П. Гулак-Артемовський);

– Я .. покличу писаря, зробимо контракт при свідках.., і я вам зараз дам гроші (І. Франко);

Батько й донька уважно слухали Груберову чудну розповідь про першу ніч виробництва нового скла і про несподіваний контракт з чужоземним агентом (Д. Бузько).

2. Особлива форма трудового договору, за яким наймають на роботу працівників.

Непомітно, швидко минатиме час, наближаючи той день, коли я подам заяву про звільнення. Навіть не дочекавшись виконання умови річного контракту (О. Шугай);

У разі прийняття працівника на роботу на термін один рік і більше з ним може бути укладено трудовий контракт (з навч. літ.).

△ (1) Верба́льний контра́кт <�Верба́льна уго́да> – договір, що укладається в усній формі.

Найдавнішим із римських контрактів був вербальний контракт – усний договір, який набував юридичної чинності після проголошення певних слів (з навч. літ.);

(2) Лі́зинговий контра́кт – угода, на підставі якої в тимчасове користування надаються об'єкти рухомого та нерухомого майна.

Формальними критеріями класифікації лізингових угод є суб'єктний склад, об'єкти, терміни та різні умови операцій, сегменти й характер ринку та ін. (з наук.-попул. літ.);

(3) Ф'ю́черсний контра́кт – документ встановленої форми, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Основними інструментами фондового ринку є облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інвестиційні сертифікати (з наук. літ.);

Будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання лише за наявності іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контракт — контра́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контракт — В соціальній роботі – письмовий або усний договір між соціальним працівником і клієнтом, який визначає цілі, методи, строки роботи та взаємні зобов’язання сторін. англ. contract; нім. Vertrag m –es, -¨e; угор. kotaktus / érintkezés; рос. контракт. Словник із соціальної роботи
  3. контракт — УГОДА, договір, пакт, зобов'язання. Словник синонімів Караванського
  4. контракт — Будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів... Словник термінів законодавства України
  5. контракт — див. угода Словник синонімів Вусика
  6. контракт — [контракт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  7. контракт — -у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання. Біржовий контракт — договір між членами біржі відносно виконання угоди на поставку біржового товару проти його оплати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. контракт — Угода, див. підряд Словник чужослів Павло Штепа
  9. контракт — (англ. contract) 1. договір, підряд, угода, в якій визначені взаємні зобов’язання осіб, що домовляються. У практичній діяльності використовують к.: купівлі-продажу, бартерні; простий компенсаційний, довгостроковий; без обумовленого терміну дії та ін. Економічний словник
  10. контракт — контра́кт (від лат. contractus – угода) договір, письмова угода сторін. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. контракт — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  12. контракт — Контра́кт, -кту; -ра́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. контракт — КОНТРА́КТ, у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов’язання. — Заглянь в контракт свій зі мною, — Яка там умова? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 71); — Я.. покличу писаря, зробимо контракт при свідках.. Словник української мови в 11 томах
  14. контракт — рос. контракт (латин. contractus -угода, договір) — письмова угода двох або більше сторін з певними зобов'язаннями при здійсненні певних намірів, операцій за певних умов і у зазначені строки, а також з відповідальністю сторін за виконання зобов'язань. Eкономічна енциклопедія
  15. контракт — Контракт, -ту м. Контракть. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36. Словник української мови Грінченка