1. Словник української мови у 20 томах

контрафагот

КОНТРАФАГО́Т, а, ч.

Найнижчий за регістром дерев'яний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче від фагота.

Перший контрафагот сконструйовано 1620 року, проте лише після суттєвого вдосконалення наприкінці ХІХ ст. він увійшов у музичну практику (з наук.-попул. літ.);

В оркестрі контрафагот використовують переважно для дублювання басової лінії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрафагот — контрафаго́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрафагот — -а, ч. Найнижчий за регістром дерев'яний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче від фагота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрафагот — (іт. contrafagotto) — найнижчий за звучанням дерев’яний музичний інструмент, різновид фагота. Діапазон від В2 до g2. Застосовується в симфонічному оркестрі. Словник-довідник музичних термінів
  4. контрафагот — контрафаго́т (італ. contraffagotto) дерев’яний духовий музичний інструмент, регістр якого на октаву нижчий, ніж у фагота. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контрафагот — КОНТРАФАГО́Т, а, ч. Найнижчий за регістром дерев’яний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче від фагота. Словник української мови в 11 томах