контрацептив

КОНТРАЦЕПТИ́В, у, ч., фарм.

Протизаплідний засіб.

То були не вітаміни. Радикальні контрацептиви, що після них у жіночому лоні, як у В'єтнамі після напалму, нічого життєдайного (Люко Дашвар);

До механічних контрацептивів належать презервативи й діафрагми, що не дозволяють спермі потрапити в шийку матки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрацептив — контрацепти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови