контргра

КОНТРГРА́, и́, ж.

Зустрічна активність під час атаки супротивника (зазвичай у грі в шахи).

Прихованість та складність розв'язання шахового етюду досягаються маскуванням основної ідеї за допомогою вступної гри та надання чорним можливості активної контргри (з наук.-попул. літ.);

Як правило, завдання не має починатися шахом, розв'язок повинен бути неочевидним, супернику необхідно надати можливість активної контргри (з навч. літ.);

* Образно. Контргра, схоже, здається чиновникам можливістю перевернути дошку й разом вирішити всі проблеми (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контргра — контргра́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови