контргра
КОНТРГРА́, и́, ж.
Зустрічна активність під час атаки супротивника (зазвичай у грі в шахи).
Прихованість та складність розв'язання шахового етюду досягаються маскуванням основної ідеї за допомогою вступної гри та надання чорним можливості активної контргри (з наук.-попул. літ.);
Як правило, завдання не має починатися шахом, розв'язок повинен бути неочевидним, супернику необхідно надати можливість активної контргри (з навч. літ.);
* Образно. Контргра, схоже, здається чиновникам можливістю перевернути дошку й разом вирішити всі проблеми (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контргра — контргра́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови