1. Словник української мови у 20 томах

контрнаступ

КОНТРНА́СТУП, у, ч.

1. військ. Зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника.

Полк кинувся в контрнаступ (О. Довженко);

Останній, шостий резервуар мав завершити створення грандіозної захисної смуги вздовж східного кордону країни. Смугу готували на випадок успішного контрнаступу ворожих військ у майбутній війні (О. Бердник).

2. перен. Дія у відповідь.

Допитували київського лікаря Барбара. Цей тримався гідно й на всі підступно-дошкульні запитання прокурора Любченка давав добру відсіч, сам іноді переходячи в контрнаступ (Б. Антоненко-Давидович);

– Я знаю, що ти хочеш сказати, Богдане, – почав, немов попереджуючи контрнаступом атаку, Роман.. – я знаю, що ти думаєш і я знаю, що я роблю (О. Лисяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрнаступ — контрна́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрнаступ — -у, ч. Зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрнаступ — КОНТРНА́СТУП, у, ч. Зустрічний наступ, що є відповіддю на наступ супротивника. Полк кинувся в контрнаступ (Довж., Зач. Десна, 1957, 139); Радянські війська відбили контрнаступ ворога й створили в районі Києва стратегічний плацдарм (Ком. Укр., 11, 1963, 25). Словник української мови в 11 томах