1. Словник української мови у 20 томах

контрольний

КОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до контролю; який здійснює контроль.

– Ми проголосимо на весь світ, що ця контрольна комісія – шпигуни, прислані для саботажу.., для зриву миру (В. Винниченко);

Ми пройшли через контрольну будку на широке подвір'я цукроварні (Б. Антоненко-Давидович);

// Признач. для контролю.

Пройшовши до кабіни, я влаштувався в зручному кріслі першого пілота й уважно оглянув контрольну панель (О. Авраменко, В. Авраменко);

Контрольне насіння проростало на дистильованій воді у чашці Петрі (з наук. літ.);

// у знач. ім. контро́льна, ної, ж., розм. Перевірна письмова робота в школі.

Льоні враз стало страшенно нудно. Контрольна з геометрії... Певна річ, він її не боявся (В. Владко);

Галя згадала, що на сьогодні ж контрольну з арифметики призначено (О. Іваненко);

Вчора давала [Клава] Раї списувати контрольну з хімії (М. Дашкієв);

// у знач. ім. контро́льний, ного, ч., розм. Те саме, що контроле́р 1.

Двоє контрольних і кондуктор лазили з вагона в вагон. На ходу. А з другого боку стрибали на насип безбілетні. Спасались (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрольний — контро́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контрольний — [контрол'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. контрольний — -а, -е. Прикм. до контроль; який здійснює контроль. Контрольний орган. || Признач. для контролю. || у знач. ім. контрольна, -ної, ж., розм. Перевірна письмова робота в школі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. контрольний — Вивірний, вивірничий, доглядний, доглядничий, керівний, керівничий Словник чужослів Павло Штепа
  5. контрольний — контро́льний той, що належить до контролю; перевірочний; ¤ к. пакет акцій – частка від загальної кількості акцій, що забезпечує її власникові вирішальний вплив на діяльність акціонерного товариства. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. контрольний — КОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до контро́ль; який здійснює контроль. Контрольний орган; Контрольний апарат; // Признач. для контролю. На контрольній ділянці застосовували таку ж агротехніку, яку запроваджуємо завжди при сівбі озимини (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах