контролінг
КОНТРО́ЛІНГ, у, ч.
Функція менеджменту, що полягає в систематичній перевірці виконання завдань та аналізі стану справ на базі комп'ютерної системи збирання й оброблення інформації.
Контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів прийняття рішень в управлінні організацією (підприємством, корпорацією, органом державної влади) (з наук. літ.);
Практику контролінгу було запозичено з Великої Британії як частину загальноприйнятої практики бізнесу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контролінг — -у, ч. 1》 Система неперервного оцінювання усіх сторін діяльності підприємства, компанії та ін., її підрозділів, керівників, співробітників тощо. 2》 Назва підрозділу фірми, прийняте на промислових підприємствах Німеччини, США. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контролінг — (англ. controlling) функціональний інструментарій, який охоплює методи планування, управління процесами і контролем, необхідний для прийняття управлінських рішень на підставі збору та обробки інформації, насамперед, даних бухгалтерського обліку. Економічний словник
- контролінг — рос. контроллинг 1. Облік і контроль на підприємстві, фірмі. 2. Профільний підрозділ фірми. Eкономічна енциклопедія