контрреволюціонер
КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч.
Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції.
Ім'я С. Петлюри славилось серед революційних елементів, а надто серед пролетаріату, як ім'я відомого контрреволюціонера (В. Винниченко);
– Якщо я писав допис, то робив це в інтересах справедливості. За правду стояв. – А я за що стою? – вирячився Гнат. – Не за правду? Ти що, контрреволюціонера з мене хочеш зробити? (Григорій Тютюнник);
– Всі завали, що їх нагромадив минулий режим, ми негайно ж розчистимо найпотужнішими бульдозерами! – урочисто пообіцяв президент Василій I. – А всі .. репресовані як контрреволюціонери будуть переатестовані в революціонерів і вознесені до рангу борців з проклятим минулим (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрреволюціонер — контрреволюціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- контрреволюціонер — -а, ч. Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрреволюціонер — контрреволюціоне́р (франц. contre-revolutionnaire) учасник, прихильник контрреволюції. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрреволюціонер — Контрреволюціоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контрреволюціонер — КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції. Есерівські контрреволюціонери. Словник української мови в 11 томах