контрреволюціонер

КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч.

Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції.

Ім'я С. Петлюри славилось серед революційних елементів, а надто серед пролетаріату, як ім'я відомого контрреволюціонера (В. Винниченко);

– Якщо я писав допис, то робив це в інтересах справедливості. За правду стояв. – А я за що стою? – вирячився Гнат. – Не за правду? Ти що, контрреволюціонера з мене хочеш зробити? (Григорій Тютюнник);

– Всі завали, що їх нагромадив минулий режим, ми негайно ж розчистимо найпотужнішими бульдозерами! – урочисто пообіцяв президент Василій I. – А всі .. репресовані як контрреволюціонери будуть переатестовані в революціонерів і вознесені до рангу борців з проклятим минулим (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрреволюціонер — контрреволюціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. контрреволюціонер — -а, ч. Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрреволюціонер — контрреволюціоне́р (франц. contre-revolutionnaire) учасник, прихильник контрреволюції. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. контрреволюціонер — Контрреволюціоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. контрреволюціонер — КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції. Есерівські контрреволюціонери. Словник української мови в 11 томах