1. Словник української мови у 20 томах

контрфорс

КОНТРФО́РС, у, ч., архт.

Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості.

Контрфорси будували ще давні римляни, але майже виключно для підпирання кам'яної оболонки платформ, побудованих на схилі пагорбів (з наук.-попул. літ.);

Бережанська стара церква була невеличка, з грубезними стінами й вузькими, довгими вікнами.. Дебелі контрфорси, мов у фортеці, підпирали її стіни (Б. Лепкий);

Ззаду до веж .. тулилося присадкувате приміщення собору, підтримуване химерним плетивом контрфорсів (П. Загребельний);

* Образно. Небес душив контрфорс і оніміла пісня пахла і полином і чебрецем (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрфорс — контрфо́рс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрфорс — -у, ч. 1》 Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. 2》 Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрфорс — Підпора Словник чужослів Павло Штепа
  4. контрфорс — (< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга, яка перешкоджає їхньому стисненню. ... Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. контрфорс — контрфо́рс (від франц. contre-force – протидіюча сила) 1. Вертикальний виступ стіни, призначений для збільшення її міцності і стійкості; поширений в готичній архітектурі. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. контрфорс — Вертикальне укріплення зовнішньої стіни будівлі у формі виступаючої клином частини муру (часто ступінчастої і увінчаної башточкою); типове для ґотичної архітектури. Універсальний словник-енциклопедія
  7. контрфорс — Контрфо́рс, -су; -фо́рси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. контрфорс — КОНТРФО́РС, у, ч. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. Ззаду до веж.. тулилося присадкувате приміщення собору, підтримуване химерним плетивом контрфорсів (Загреб., Європа 45, 1959, 344). Словник української мови в 11 томах
  9. контрфорс — (фр., англ. — протидіюча сила) Підпірний вертикальний виступ стіни або масивний стовп, що плавно або уступами розширяється донизу. Він посилює стійкість прилеглої стіни або протидіє похило спрямованим зусиллям, наприклад, розпору склепіння. Архітектура і монументальне мистецтво