контужений

КОНТУ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до конту́зити.

Теорію викладав підполковник Страхов, контужений на початку війни (Б. Антоненко-Давидович);

Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Іван Ле);

Григорій був контужений і поранений в ногу (М. Стельмах);

Якийсь контужений сержант .. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (О. Гончар);

Матроси ледь трималися на ногах: один поранений, другий контужений (К. Гриб);

* Образно. Народ, натхненний змінами партійного курсу, контужений несподіваною свободою, й собі намагався брати в тому рейваху найактивнішу участь (Г. Тарасюк);

* У порівн. Штабс-капітан Черноусов, відповідаючи на запитання поручника, затинався, немов контужений (В. Шкляр);

// конту́жено, безос. пред.

На фронті Віктора було двічі поранено, важко контужено, а кінець війни він зустрів у гіпсі (з газ.);

// у знач. ім. конту́жений, ного, ч. Той, кого контужено.

Треба було поспішати. Удар був не сильний, і контужений міг хутко очуняти (Ю. Смолич).