конфесіональний
КОНФЕСІОНА́ЛЬНИЙ, а, е, рел.
Те саме, що конфесі́йний.
Кардинал Григорій з церкви святого Віталіса, наділений .. подвійними дипломатичними повноваженнями – матримоніальними й конфесіональними. Мав просити в князя Всеволода руки його доньки для германського імператора Генріха і повести переговори про возз'єднання руської церкви з латинською (П. Загребельний);
Етнічна ідентичність, як і політична, має інтегрувальний характер, охоплюючи регіональну, конфесіональну, а деколи й соціально-економічну ідентичності (з наук. літ.);
Нині людству доводиться мати справу з цивілізаційними, національними, конфесіональними, територіальними та іншими конфліктами, які не мають універсального способу розв'язання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфесіональний — Конфесі́йний, конфесіона́льний: — віросповідний, церковний [38] Словник з творів Івана Франка
- конфесіональний — конфесіона́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- конфесіональний — -а, -е, рідко. Те саме, що конфесійний. Конфесіональне представництво — принцип організації представницької влади в окремих поліконфесіональних державах, відповідно до якого депутати представницьких установ обираються від релігійних общин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфесіональний — конфесіона́льний (від лат. confessionalis – віросповідний) церковний; ¤ к-і школи – школи, що виникли в період раннього середньовіччя в Західній Європі і були на утриманні та під контролем церкви. Словник іншомовних слів Мельничука
- конфесіональний — Конфесіона́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конфесіональний — КОНФЕСІОНА́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що конфесі́йний. ∆ Конфесіона́льні шко́ли — релігійні школи або школи, що перебувають на утриманні та під контролем церкви. Словник української мови в 11 томах