конфліктність
КОНФЛІ́КТНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. конфлі́ктний.
Після підпорядкування Ігорем тиверців та уличів конфліктність побільшувалась (Р. Іванченко);
Гадаю, що конфліктність в людині виникає внаслідок завищених (або занижених) самооцінок (І. Жиленко);
Загальноприйнятою є думка, що велике мистецтво неможливе без конфліктності, без драматизму (С. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфліктність — конфлі́ктність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конфліктність — [коунфл’ікт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- конфліктність — -ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфліктність — КОНФЛІ́КТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до конфлі́ктний. Загальноприйнятою є думка, що велике мистецтво неможливе без конфліктності, без драматизму (Криж. Словник української мови в 11 томах