конфліктність

КОНФЛІ́КТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. конфлі́ктний.

Після підпорядкування Ігорем тиверців та уличів конфліктність побільшувалась (Р. Іванченко);

Гадаю, що конфліктність в людині виникає внаслідок завищених (або занижених) самооцінок (І. Жиленко);

Загальноприйнятою є думка, що велике мистецтво неможливе без конфліктності, без драматизму (С. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфліктність — конфлі́ктність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфліктність — [коунфл’ікт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. конфліктність — -ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфліктність — КОНФЛІ́КТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до конфлі́ктний. Загальноприйнятою є думка, що велике мистецтво неможливе без конфліктності, без драматизму (Криж. Словник української мови в 11 томах